П’ятикласники перебувають у періоді переходу від молодшого шкільного віку до підліткового. Це час активного формування самостійності, коли діти прагнуть більше свободи, але водночас ще потребують підтримки дорослих. Батькам варто звертати увагу на баланс між контролем і довірою, дати дитині змогу приймати прості рішення самостійно, робити помилки та нести відповідальність за них, вчитися усвідомлювати наслідки своїх дій та приймати зважені рішення.
Наприклад, якщо дитина не хоче вчасно виконувати домашні завдання, це вказує не на ледачість, а на відсутність диспипліни. Допомогти у даному випадку може розпорядок дня, у якому дитина матиме відведений час як для навчання, так й для відпочинку, що з часом сформується як звичка і не буде викликати опір.
У цьому віці більш важливими стають взаємини з однолітками. Діти дуже чутливо реагують на прийняття чи відторгнення у класному колективі. Тому батькам варто цікавитися колом спілкування дитини, запитувати про друзів, заохочувати до командних занять (гуртки, спорт, творчі проєкти). Окремо слід звернути увагу на інформаційну гігієну дитини та її спілкування в інтернеті, але для цього вкрай важливо підтримувати довірливе дружнє спілкування. Якщо дитина скаржиться на конфлікти чи почувається самотньою, важливо демонструвати довіру та розуміння (це задовольняє базову її потребу – безпека), а вже після цього спокійно обговорювати й шукати шляхи вирішення ситуації та альтернативні можливості для соціальної взаємодії.
П’ятикласники ще зберігають інтерес до гри, але все більше прагнуть досліджувати та пізнавати світ і це прагнення слід підтримувати, створюючи вдома відповідну атмосферу: разом читати, обговорювати новини у сфері освіти та науки, експериментувати з хоббі, за можливості мандрувати, ходити на природу, виставки чи екскурсії. Дуже корисно розвивати навички організації часу: навчати дитину планувати домашні завдання невеликими частинами, показувати, як користуватися щоденником чи календарем. У цьому віці варто вже звертати увагу на інтереси та здібності дитини, розвивати їх та шукати відповідні активності як онлайн, так й офлайн.
Емоційна сфера у п’ятикласників ще нестабільна: вони легко збуджуються, іноді реагують імпульсивно, для цього віку характерна дуже велика значимість думки однолітків, яка може бути навіть важливішою за думку батьків і для даного віку це норма. Мабуть найгірше, що можуть сказати такій дитині батьки, це слова знецінення: “це дрібниці, от у мене на роботі…” і т.д., бо це не проблема лише для батьків, які мають зовсім іншу картину світу та життєвий досвід. Таким чином для дитини її власні проблеми набагато важливіші, ніж якісь глобальні питання.
Похвала й визнання зусиль працюють значно ефективніше, ніж деструктивна критика чи порівняння з іншими.
